Наш тхір Макар дуже любить сидіти у наших капюшонах! Він там може спати, а ми робимо свої справи: премо, працюємо за комп’ютером, ходимо по квартирі тощо. Йому все одно. Сидить, як маленьке кенгурятко і все. Ми вже замислюємося – чи він справді з куницевих, чи може з сумчастих… ??? :)
У чоловіка такої кофти немає (з капюшоном), тому я дала йому свою домашню. Макарчику зручно, а чоловікові тепло! :) Насправді зараз я (Ганна) друкую цей текст, а за спиною, в моєму капюшоні спиь посопуючи Макарко. Ось так. :)
І що, насправді чути, як він сопе?
ВідповістиВидалитиМабуть, це сопіння також приємно слухати, як мурчання кицьки?