Сьогодні ми возили Макарчика на кастрацію... Ми дуже переживали: думали, чи гуманно це. Та Коля вважає, що це гуманніше, ніж навпаки залишати його спроможним розмножуватися, але без подружки. Він і дійсно мучився.
По-перше, він все почав мітити неприємною на запах рідиною...
По-друге, він почав "бавитися" з іграшковою собачкою і дуже втомлювався від цих забавок...
По-третє, всі наші речі стали пахнути тхорем...
І по-четверте, що стало найвагомішим аргументом, - Макар почав мене (Ганну) кусати. І так сильно кусати, що аж просто гризти. Вгризався мені в руки (здебільшого туди, де жили), в ноги (в найніжніші місця - щиколотка, під колінкою...) і взагалі бігав за мною по всій квартирі. Було неприємно, що я не можу з ним нормально спілкуватися - пестити, цілувати, гладити тощо. :(
Нам всі ветеринари та власники тваринок радили тільки одного лікаря - знаменитого генія ветеринарії Андрія Андрійовича (головного ветлікаря Київського Зоопарку). До нього ми і потрапили. Дуже приємний чоловік. Макарчика забрали на операцію, а нам сказали піти подивитися на слоника з півгодинки (ветлікарня знаходиться на території зоопарку, тому ми подивилися не тільки на слоника... :)))). За 35 хвилин прийшли, нам віддали Макара і Андрій Андрійович сказав, що за годинку він вже бігатиме як і раніше. "Статевий бунт" пройде за тиждень-два. Зараз в Макарчика два маленьких шрами на геніталіях (на яєчках), зашиті чорними ниточками. Ниточки Макарчик або сам витягне, або якщо ні - то лікар за 2 тижні. Фретки ніколи не лізуть до своїх ранок, тому ніяких бинтів нам не наклали.
Операція була об 11:30. Зараз 19:05 - Макарончик спить у гамачку, але до того вже бігав по квартирі, їв, пив і навіть вкрав з тумбочки коробочку від ювелірних прикрас. :) Щоправда він ще трохи п'яненький... :)
14 лип. 2009 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар